Запобігання та протидія домашньому насильству та насильству за ознакою статі

 

       Домашнє насильство: що робити та куди звертатися?

         Зазвичай люди, які зазнають домашнього насильства, не розуміють, що зіткнулися з ним. У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії.

         Домашнє насильство – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, економічного, психологічного  характеру, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання між родичами, між теперішнім або колишнім подружжям, між іншими особами, які спільно проживають однією сім’єю. Якщо раніше домашнім насильством  вважали інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло осіб: прийомні батьки, брати та сестри, опікуни та інші родичі, рідні чи двоюрідні.

           Якщо з фізичним та сексуальним насильством зрозуміло, то на економічне та психологічне потрібно теж звернути увагу. Економічне насильство – це позбавлення житла, їжі, одягу, коштів, документів чи обмеження в користуванні ними, залишення дітей без догляду та піклування, перешкоджання в отриманні лікування та освіти. Психологічне – словесні образи, погрози, переслідування, залякування, приниження честі та гідності.

           Куди звертатися? Найперше – це поліція, телефонуйте на 102. Друге – національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0-800-500-335, 116 123 – з мобільного; національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації: 0-800-500-005 або 116-123 – з мобільного, цілодобово, безкоштовно. Безкоштовна правова допомога: 0-800-213-103.